Трудове навчання

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Головною метою трудового навчання є формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного  життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства для реалізації творчого потенціалу учнів.

Зміст предмета має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.

Завданнями трудового навчання є:

1)           формування цілісного уявлення про матеріальне виробництво, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;

2)           набуття учнями досвіду провадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій;

3)           формування технологічних умінь і навичок учнів;

4)           ознайомлення учнів із виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями обробки матеріалів, декоративно-ужитковим мистецтвом;

5)           формування здатності розвивати надбання рідної культури з використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва;

6)           сприяння усвідомленню учнями значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань;

7)           реалізація здібностей та інтересів учнів у сфері проектно-технологічної діяльності та технічної творчості;

8)           прилучення учнів до надбань української культури через практичне вивчення традиційних ремесел та різних видів декоративно-ужиткового мистецтва;

9)           створення умов для самореалізації та професійного самовизначення кожного учня;

10)      оволодіння вміннями оцінювати власні результати предметно-перетворювальної діяльності та рівня сформованості ключових і предметних компетентностей.

Навчальна програма з трудового навчання для 5 – 9 класів розроблена відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р. та Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 № 409, відповідно до яких на вивчення трудового навчання в усіх загальноосвітніх навчальних закладах відводиться у 5 – 6 класах 2 год на тиждень, у 7 – 9 класах 1 год на тиждень.

Програма характеризується спрямованістю на реалізацію принципу варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, віково-статевих особливостей учнів та їхніх інтересів.

Навчальна програма забезпечує:

·  безперервність, єдність і наступність між початковою та старшою школою;

·   розвивальний характер і прикладну спрямованість навчального процесу;

·  формування технічно та технологічно грамотної особистості.

Трудове навчання у 5 – 9 класах базується на практичній діяльності учнів. На кожному уроці має бути практична робота. Її зміст визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал усього модуля, або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі можуть бути поодинокими.

Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Навчальна програма містить обов’язкову для вивчення складову та варіативну складову.

Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блока обов’язкової для вивчення складової програми модуля має бути виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект.

Резерв часу, передбачений програмою, вчитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір.

Обов’язкова для вивчення складова

Обов’язкова для вивчення складова обирається школою із запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів.

5 клас
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП		Блок 2. Технологія виготовлення текстильних виробів з аплікацією
6 клас
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту		Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів
7 клас
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із деревини		Блок 2. Технологія виготовлення виробів в’язаних гачком
8 клас
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із сортового прокату та листового металу	Блок 2. Технологія виготовлення  швейних виробів		Блок 3. Технологія виготовлення виробів інтер’єрного призначення
9 клас
Блок 1. Технологія виготовлення комплексного виробу	Блок  2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями		Блок 3. Технологія виготовлення виробів в етнічному стилі

9 клас

Блок 1. Технологія виготовлення комплексного виробу

Тематичний план

№ з/п	Розділи  і теми	Кількість годин
	Обов’язкова для вивчення складова	16
1	Розділ 1.  Основи матеріалознавства	(1)
	Тема 1.1.  Матеріали хімічного походження. Композиційні матеріали	1
2	Розділ 2. Технологія виготовлення комплексного виробу	(10)
	Тема 2.1. Вибір комплексного виробу для виготовлення	1
	Тема 2.2. Особливості розмічання заготовок із нетрадиційних матеріалів	1
	Тема 2.3. Різання нетрадиційних  матеріалів. Способи з’єднання деталей	1
	Тема 2.4. Виготовлення комплексного виробу	7
3	Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування	(3)
	Тема 3.1. Автоматизація, комп’ютеризація та роботизація сучасних  технологічних процесів	1
	Тема 3.2. Основи проектної діяльності	1
	Тема 3.3. Проектування майбутньої професійної діяльності	1
4	Розділ 4. Технологія побутової діяльності	(2)
	Тема 4.1. Технологія проектування власного стилю	2
	Варіативна складова	16
5	Варіативний модуль	16
6	Резерв часу	3
	Разом:	35

Програма

№ з/п	К-сть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня
1	1	Розділ 1.  Основи  матеріалознавства
	1	Тема 1.1. Матеріали хімічного походження. Композиційні матеріали Поняття про композиційний матеріал, його властивості та будова: матриця, зміцнював тощо. Використання композиційних матеріалів у сучасних технологіях, машино і літакобудуванні тощо.  Композити на основі деревини: ДВП, ДСП, OSB Конструкційні неметалеві матеріали: пластмаса, органічне скло, поліетилен, пінопласт, полістирол тощо.   Полімери і композити як основа розвитку технології створення нових конструкційних матеріалів. Вплив штучних (хімічних) матеріалів на здоров’я людини і навколишнє середовище. Поняття про маркування пластмас.	Учень: називає види полімерів; наводить приклади виробів, які виготовлені з полімерів та композитів; пояснює вплив штучних матеріалів на здоров’я людини і навколишнє середовище; розрізняє композиційні матеріали серед інших штучних матеріалів; називає властивості композитів; розрізняє композити на основі деревини; вирізняє  шкідливі пластмаси за їх маркуванням
2	10	Розділ 2. Технологія виготовлення комплексних виробів
	1	Тема 2.1. Вибір комплексного виробу для виготовлення Поняття комплексного виробу. Ознайомлення з варіантами комплексних виробів. Вибір комплексного виробу для виготовлення. Використання  деревини, металу та нетрадиційних матеріалів для виготовлення комплексного виробу. Визначення орієнтовної кількості матеріалів для виготовлення комплексного виробу	Учень: наводить приклади комплексних виробів; характеризує поняття комплексного виробу; вибирає конструкційні матеріали для виготовлення виробу; визначає орієнтовну кількість матеріалів для виготовлення виробу
	1	Тема 2.2. Особливості розмічання заготовок із нетрадиційних матеріалів Інструменти для розмічання: маркер, олівець, рисувалка, лінійка, кутник, циркуль. Особливості розмічальних робіт на заготовках із пластмаси, оргскла, пластика, композитів	Учень: називає інструменти для виконання розмічальних робіт на пластиках; виконує розмічання на нетрадиційних матеріалах
	1	Тема 2.3. Різання нетрадиційних  матеріалів. Способи з’єднання деталей Інструменти для різання пластиків та композитів: ножиці, різак, ножівка.  Прийоми  різання пластиків та композитів. Ознайомлення із способами з’єднання деталей із нетрадиційних матеріалів: склеюванням, з’єднання саморізами, гвинтами, заклепками. Виготовлення деталей виробу. Підготовка до з’єднання	Учень: називає інструменти для різання пластиків та композитів; виконує різання пластиків та композитів; характеризує способи з’єднування деталей із пластиків, композитів,  визначає способи з’єднання деталей
	7	Тема 2.4. Виготовлення комплексного виробу Виконання технологічних операцій, які необхідні для виготовлення комплексного виробу. Складання виробу з виготовлених  деталей. Оздоблення виробу. Виявлення та усунення недоліків	Учень: називає технологічні операції, необхідні для виготовлення комплексного виробу; складає послідовність виконання технологічних операцій; виконує технологічні операції з виготовлення деталей комплексного виробу; складальні операції; оздоблення виробу з дотриманням безпечних прийомів праці; виявляє та усуває  недоліки (за необхідності);
		Ознайомлення із професіями, характерними для виготовлення комплексного виробу
		Орієнтовний перелік можливих конструкційних матеріалів:  деревина, деревинні матеріали,  листовий метал, дріт, сортовий прокат, нетрадиційні матеріали тощо
		Орієнтовний перелік об’єктів праці: сувеніри, свічники, скриньки, флюгери, моделі літаків, автомобілів, кораблів, пристосування для роботи в навчальних майстернях тощо
3	3	Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування
	1	Тема 3.1. Автоматизація, комп’ютеризація та роботизація сучасних  технологічних процесів Автоматизація та роботизація технологічних процесів. Застосування автоматичних пристроїв на виробництві та в побуті. Використання комп’ютерної техніки в сучасних технологічних процесах	Учень: наводить приклади автоматизації, комп’юте-ризації та роботизації технологічних процесів; обґрунтовує застосування автоматичних пристроїв на виробництві та в побуті
	1	Тема 3.2. Основи проектної діяльності Основи біоніки в проектуванні. Біонічні форми у створенні предметного середовища та інтер’єру	Учень: називає основні елементи біоніки; характеризує біонічні форми, які використовуються під час створення виробів; застосовує біонічні форми під час проектування виробів
	1	Тема 3.3. Проектування майбутньої професійної діяльності Професії у різних галузях людської діяльності. Збір інформації про різні професії. Мотиви вибору професії: інтерес, обов’язок, самооцінка професійної придатності. Типи професій. Тестування для виявлення схильності до певного типу професій	Учень: обґрунтовує необхідність проектування майбутньої професійної діяльності; називає структурні компоненти професійного плану;  умови, які необхідні для оптимального вибору професії
4	2	Розділ 4. Технологія побутової діяльності
	2	Тема 4.1.  Технологія проектування власного стилю Стилі в одязі. Врахування особливостей фігури при виборі власного стилю.  Види одягу та його вибір (шкільний одяг, робочий, спортивний, святковий, для урочистих подій тощо). Дрес-код. Краватки, їх види. Вибір краваток. Способи зав’язування краваток	Учень: характеризує складові, що впливають на вибір власного стилю; визначає особливості своєї фігури; застосовує способи зав’язування краваток; називає вимоги до одягу відповідно до типу закладу, який відвідується; добирає і обгрунтовує власний стиль в одязі; здійснює пошук моделей-аналогів обраного стилю; виявляє найкращі ознаки в кожному зразку; застосовує методи проектування; розробляє графічне зображення власного стилю; презентує спроектований власний стиль в одязі
		Ознайомлення з професіями: стиліст,  модельєр-конструктор одягу тощо

Блок  2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями

Тематичний план

№ з/п	Розділи  і теми	Кількість годин
	Обов’язкова для вивчення складова	16
1	Розділ 1. Основи матеріалознавства	(1)
	Тема 1.1. Матеріали  синтетичного походження, їх властивості	1
2	Розділ 2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних  спицями	(10)
	Тема 2.1. В’язання спицями як вид декоративно-ужиткового мистецтва	1
	Тема 2.2. Елементи в’язання спицями. В’язання візерунків	3
	Тема 2.3. Виготовлення виробу, в’язаного спицями	5
	Тема 2.4. Оздоблення виробу.  Догляд за виробом	1
3	Розділ 3. Основи техніки,  технологій і проектування	(3)
	Тема 3.1. Автоматизація, комп’ютеризація та роботизація сучасних  технологічних процесів	1
	Тема 3.2. Основи проектної діяльності	1
	Тема 3.3. Проектування майбутньої професійної діяльності	1
4	Розділ 4. Технологія побутової діяльності	(2)
	Тема 4.1. Технологія проектування власного стилю	1
	Тема 4.2. Мистецтво макіяжу	1
	Варіативна складова	16
5	Варіативний модуль	16
6	Резерв часу	3
	Разом	35

Програма

№ з/п	К-сть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня  загальноосвітньої підготовки учня
1	1	Розділ 1. Основи матеріалознавства
	1	Тема 1.1. Матеріали  синтетичного походження, їх властивості Загальні відомості про волокна синтетичного походження та їх властивості. Речовини,  з яких виготовляють синтетичні волокна. Технологія виготовлення синтетичних волокон. Види синтетичних волокон. Властивості тканин, виготовлених із синтетичних волокон. Використання матеріалів, виготовлених із синтетичних волокон у виробництві. Види пряжі. Властивості пряжі	Учень: називає  матеріали синтетичного походження; види синтетичних волокон та речовини, з яких їх виготовляють; характеризує властивості синтетичних матеріалів, пряжі; матеріали для в’язання; розрізняє види пряжі
2	10	Розділ 2.  Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями
	1	Тема 2.1. В’язання спицями як вид декоративно-ужиткового мистецтва Із історії в’язання спицями.  Види виробів, в’язаних спицями. Матеріали, інструменти та пристосування для в’язання спицями. Види спиць. Номер спиць. Добір спиць відповідно до пряжі. Використання пряжі з старих речей. Підготовка пряжі для в’язання	Учень: характеризує в’язання спицями як вид декоративно-ужиткового мистецтва; називає види виробів, в’язаних спицями; розрізняє інструменти, пристосування для в’язання спицями; характеризує матеріали для в’язання спицями; мотивує економне використання матеріалів для в’язання спицями; добирає  спиці відповідно до пряжі; готує пряжу для в’язання
	3	Тема 2.2. Елементи в’язання спицями. В’язання візерунків  Основні види петель. Умовні позначення на схемах. Прийоми в’язання спицями. Способи набору петель. Набір петель початкового ряду. Способи вив’язування основних петель.	Учень: читає умовні позначення петель на схемах; схеми для в’язання спицями; набирає петлі початкового ряду; виконує лицьові, виворітні,
		Основні етапи в’язання полотна прямокутної форми.  Утворення візерунків із лицьових і виворітних петель.  Накиди. Зняті петлі. Збільшення і зменшення кількості петель. Читання схем. Ажурні візерунки	пружкові петлі; називає основні етапи в’язання полотна прямокутної форми;  виконує зразки візерунків із лицьових і виворітних петель, резинки, збільшення і зменшення петель
	5	Тема 2.3. Виготовлення в’язаного виробу Вибір виробу для виготовлення. Добір візерунків, пряжі та спиць для виготовлення виробу. Щільність в’язання по горизонталі й вертикалі.  Розрахунок кількості петель і рядів для в’язання деталей виробу. В’язання за схемою (з використанням викрійки).  Використання орнаментів у виробах, в’язаних спицями. Рапорт. Способи з’єднання  деталей виробу. Види трикотажних швів для з’єднання деталей в’язаного виробу. З’єднання петель лицьового полотна. З’єднання деталей виробу горизонтальним та вертикальним  швами,   кетельним швом	Учень: характеризує особливості в’язання за схемою та з використанням викрійки; визначає щільність в’язання по горизонталі й вертикалі; розраховує кількість петель і рядів для в’язання деталей виробу; добирає візерунок для в’язання, пряжу, спиці; визначає рапорт; виготовляє деталі виробу з дотриманням безпечних прийомів праці; називає види трикотажних швів для з’єднання деталей виробу; виконує з’єднувальні  шви, що вивчаються; добирає шов для з’єднання та з’єднує деталі виробу, що виготовляється
	1	Тема 2.4. Оздоблення виробу.  Догляд за виробом Сучасні напрями оздоблення в’язаних виробів. Види оздоблень в’язаних виробів. Добір оздоблення для виготовленого виробу. Оздоблення виробу. Остаточна обробка в’язаного виробу.  Догляд за в’язаним виробом (прання, сушіння). Особливості волого-теплової обробки (ВТО) в’язаних виробів	Учень: характеризує сучасні напрями оздоблення в’язаних виробів; добирає вид оздоблення та оздоблює в’язаний виріб; виконує остаточну обробку в’язаного виробу; називає особливості виконання ВТО в’язаного виробу; виконує ВТО; усуває виявлені недоліки
		Ознайомлення з професіями: в’язальниця спицями
		Орієнтовний перелік об’єктів праці: прихватка, серветка, сувенір, дитяча іграшка, сумочка для мобільного телефону,  шкарпетки, рукавиці, сумка, гаманець,  шарф,  головний убір, одяг тощо
3	3	Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування
	1	Тема 3.1. Автоматизація, комп’ютеризація та роботизація сучасних  технологічних процесів Автоматизація та роботизація технологічних процесів. Застосування автоматичних пристроїв на виробництві та в побуті. Використання комп’ютерної техніки в сучасних технологічних процесах	Учень: наводить приклади автоматизації, комп’ютеризації та роботизації технологічних процесів; обґрунтовує застосування автоматичних пристроїв на виробництві та в побуті
	1	Тема 3.2. Основи проектної діяльності Основи біоніки в проектуванні. Біонічні форми у створенні предметного середовища та інтер’єру.	Учень: називає основні елементи біоніки; характеризує біонічні форми, які використовуються під час створення виробів; застосовує біонічні форми під час проектування виробів
	1	Тема 3.3. Проектування майбутньої професійної діяльності Професії у різних галузях людської діяльності. Збір інформації про різні професії. Мотиви вибору професії: інтерес, обов’язок, самооцінка професійної придатності. Типи професій. Тестування для виявлення схильності до певного типу професій.	Учень: обґрунтовує необхідність проектування майбутньої професійної діяльності; називає структурні компоненти професійного плану;  умови, які необхідні для оптимального вибору професії
4	2	Розділ 4. Технологія побутової діяльності
	1	Тема 4.1.  Технологія проектування власного стилю Стилі в одязі. Врахування особливостей фігури при виборі власного стилю.  Види одягу та його вибір (шкільний одяг, робочий, спортивний, святковий, для урочистих подій тощо). Дрес-код. Краватки, їх види. Вибір краваток. Способи зав’язування краваток	Учень: характеризує складові, що впливають на вибір власного стилю; визначає особливості своєї фігури; застосовує способи зав’язування краваток; називає вимоги до одягу відповідно до типу закладу, який відвідується; вибирає і обгрунтовує власний стиль в одязі; здійснює пошук моделей-аналогів обраного стилю; виявляє найкращі ознаки в кожному зразку; застосовує методи проектування; розробляє графічне зображення власного стилю; презентує спроектований власний стиль в одязі
	1	Тема 4.2. Мистецтво макіяжу Із історії макіяжу. Макіяж як корекція форми та рис обличчя. Види макіяжу. Засоби для макіяжу. Правила добору й нанесення макіяжу. Окуляри як елемент оздоблення обличчя. Корекція рис обличчя  окулярами	Учень: характеризує макіяж як засіб корекції форми й рис обличчя; прикрашання обличчя в підлітковому та юнацькому віці; називає основні форми обличчя; види макіяжу; добирає засоби для  макіяжу власного обличчя; корегує за допомогою макіяжу риси обличчя; добирає оправу окулярів з урахуванням форми обличчя
		Ознайомлення з професіями стиліст,  модельєр-конструктор одягу, косметолог, візажист

Блок  3.  Технологія виготовлення виробів у етнічному стилі

Тематичний план

№ з.п	Назва розділів і тем	К-сть год.
	Обов’язкова для вивчення складова	16
1	Розділ 1.  Основи матеріалознавства	(1)
	Тема 1.1. Конструкційні матеріали та їх властивості	1
2	Розділ 2. Технологія виготовлення виробів у етнічному стилі	(10)
	Тема 2.1. Стилі інтер’єру та одягу. Етнічний стиль	1
	Тема 2.2. Український етнічний стиль	1
	Тема 2.3Виготовлення  виробів  у  етнічному стилі	8
3	Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування	(3)
	Тема 3.1. Автоматизація, комп’ютеризація та роботизація сучасних  технологічних процесів	1
	Тема 3.2. Основи проектної діяльності	1
	Тема 3.3. Проектування майбутньої професійної діяльності	1
4	Розділ 4. Технологія побутової діяльності	(2)
	Тема 4.1.  Технологія проектування власного стилю	2
	Варіативна складова	16
5	Варіативний модуль	16
6	Резерв часу	3
	Разом	35

Програма

№ з/п	К-сть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня
1	1	Розділ 1. Основи матеріалознавства
	1	Тема 1.1. Конструкційні матеріали та їх властивості Особливості  конструкційних матеріалів  як один із чинників, що характеризує . Матеріали, які використовують для виготовлення виробів в етнічному стилі  (метали, деревина,  натуральне дерево, папір, текстильні матеріали, природний матеріал (лоза, солома, рогоза), фурнітура тощо та їх властивості. Сучасні конструкційні матеріали. Їх властивості, переваги та недоліки порівняно з традиційними. Економне використання матеріалів	Учень: аналізує властивості конструкційних матеріалів як один із чинників, що характеризує етнічний стиль; називає матеріали, які використовують для виготовлення виробів у етнічному стилі; називає сучасні конструкційні матеріали; досліджує  властивості матеріалів; характеризує властивості сучасних конструкційних матеріалів; обґрунтовує необхідність економного використання матеріалів
2	10	Розділ 2. Технологія виготовлення виробів у етнічному стилі
	1	Тема 2.1. Стилі інтер’єру та одягу. Етнічний стиль  Із історії стилів інтер’єру приміщень (історичний, сучасний, етнічний). Поняття етнічного стилю. Відображення культурних і історичних особливостей нації або території в елементах декору, одязі. Характеристика етнічних стилів оформлення інтер’єру (кантрі, англійський, американський, прованс, індійський, японський тощо). Із історії стилів одягу (етнічний, «американський підліток», кантрі, сафарі). Види етнічних стилів одягу (грецький, єгипетський, африканський, індійський, східний, японський), їх особливості. Поєднання мотивів різних етнічних стилів	Учень: називає та розрізняє стилі інтер’єрів, одягу; характеризує етнічний стиль; обґрунтовує поєднання мотивів різних етнічних стилів
	1	Тема. 2.2. Український етнічний стиль Із історії виникнення українського етнічного стилю. Національний костюм. Регіональні ознаки українського етнічного стилю одягу: силует, об’ємна форма, матеріали, пов’язування, носіння, колористика, декоративно-орнаментальне вирішення та опорядження. Аксесуари та прикраси в українському етнічному стилі. Український етнічний стиль  інтер’єру, його ознаки та особливості. Види українських етнічних виробів (вишиванки, рушники, взуття, керамічний посуд, скатертини, килими, гобелени, предмети декору інтер’єру, аксесуари, прикраси, сувеніри)	Учень: розпізнає національні костюми; характеризує український національний костюм; називає   ознаки українського етнічного стилю одягу, інтер’єру; характеризує види українських етнічних виробів, їх використання
	8	Тема 2.3. Виготовлення  виробів  у  етнічному стилі Вибір етнічного стилю та виробу для виготовлення. Конструювання виробу. Добір конструкційних матеріалів  для  його виготовлення та оздоблення. Види оздоблення в українському   етнічному стилі. Інструменти та обладнання. Послідовність виготовлення виробу. Виготовлення виробу.  Способи з’єднання деталей виробу. З’єднання деталей виробу. Оздоблення виробу. Контроль якості виробу. Догляд за виготовленими виробами	Учень: вибирає та обгрунтовує етнічний стиль та виріб для виготовлення; інструменти та пристосування для роботи; обґрунтовує добір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу; виду оздоблення; визначає технологічну послідовність виготовлення та оздоблення виробу; виготовляє виріб із дотриманням безпечних прийомів праці характеризує  види оздоблення виробів в  етнічному стилі; добирає та обґрунтовує вид оздоблення виробу; оздоблює виріб; здійснює контроль якості виготовленого виробу
		Ознайомлення з професіями:  мистецтвознавця, дизайнера (одягу, аксесуарів, прикрас, інтер’єру). Орієнтовний перелік об’єктів праці: прикраси (намисто, гердан, браслет,  обруч, сережки тощо); ляльки (інтер’єрні, мотанки з текстильних матеріалів, трави,  в національному костюмі  тощо); предмети інтер’єру; магніт на холодильник; фігурки тварин, птахів; гребінець, заколка; декоративні писанки; кухонні дошки; сумка; еко-торбинки; обкладинки на паспорт; декоративні тарілки; скриньки, косметички, футляри для окулярів, мобільних телефонів; краватка, метелик-бабочка; хустка;   прихватка, серветка, сувенір, дитяча іграшка, сумочка для мобільного телефона,  шкарпетки, рукавиці, гаманець,  шалик,  головний убір, одяг тощо
3	3	Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування
	1	Тема 3.1. Автоматизація, комп’ютеризація та роботизація сучасних  технологічних процесів Автоматизація та роботизація технологічних процесів.  Застосування автоматичних пристроїв на виробництві й у побуті. Використання комп’ютерної техніки в сучасних технологічних процесах	Учень: наводить приклади автоматизації, комп’ютеризації та роботизації технологічних процесів; обґрунтовує застосування автоматичних пристроїв на виробництві й у побуті
	1	Тема 3.2. Основи проектної діяльності Основи біоніки в проектуванні.  Біонічні форми у створенні предметного середовища та інтер’єру	Учень: називає основні елементи біоніки; характеризує біонічні форми, які використовуються під час створення виробів
	1	Тема 3.3.Проектування майбутньої професійної діяльності Професії у різних галузях людської діяльності. Збір інформації про різні професії. Мотиви вибору професії: інтерес, обов’язок, самооцінка професійної придатності. Типи професій. Тестування для виявлення схильності до певного типу професій.	Учень: обґрунтовує необхідність проектування майбутньої професійної діяльності; називає структурні компоненти професійного плану;  умови,які необхідні для оптимального вибору професії
4	2	Розділ 4. Технологія побутової діяльності
	2	Тема 4.1.  Технологія проектування власного стилю Стилі в одязі. Врахування особливостей фігури при виборі власного стилю.  Види одягу та його вибір (шкільний одяг, робочий, спортивний, святковий, для урочистих подій тощо). Дрес-код. Краватки, їх види. Вибір краваток. Способи зав’язування краваток	Учень: характеризує складові, що впливають на вибір власного стилю; визначає особливості своєї фігури; застосовує способи зав’язування краваток; називає вимоги до одягу відповідно до типу закладу, який відвідується; добирає і обгрунтовує власний стиль в одязі; здійснює пошук моделей-аналогів обраного стилю; виявляє найкращі ознаки в кожному зразку; застосовує методи проектування; розробляє графічне зображення власного стилю; презентує спроектований власний стиль в одязі
		Ознайомлення з професіями: стиліст,  модельєр-конструктор одягу тощо