Основи здоров"я

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

                                                                            

Інтегрований предмет «Основи здоров’я» передбачає розвиток здоров'язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров'я та дбайливого ставлення до нього.

Мета інтегрованого предмета: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя,  навичками безпечної для життя і здоров’я поведінки.

Завдання предмета:

o       формування в учнів мотивації дбайливого ставлення до життя і здоров’я;

o       формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;

o       виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;

o       ознайомлення учнів з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров’я;

o       формування в учнів сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя як провідної умови збереження і зміцнення здоров’я;

o       ознайомлення учнів з основними принципами, шляхами й методами збереження життя і зміцнення усіх складових здоров’я;

o       навчання учнів методам самозахисту в умовах загрози для життя;

o       навчання учнів методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров’я протягом усіх років навчання;

o       розвиток навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя.

Навчальна програма побудована на основі інтегрованого поєднання елементів знань щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоров’я людини.

Зміст тем розгорнуто відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. До кожного розділу програми визначені обов’язкові результати навчання, спрямовані на досягнення учнями здоров’язбережувальної, соціальної, загальнокультурної та інших компетентностей.

Конкретним результатом навчання має бути розвиток здоров’язбережувальних компетенцій  учнів, зокрема, збільшення обсягу знань щодо збереження життя та зміцнення здоров’я, поглиблення навичок та умінь (зокрема прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за своє життя і здоров’я.

Зміст програми структуровано за чотирма розділами:

1) Здоров’я людини. 

2) Фізична складова здоров’я.

3) Психічна і духовна складові здоров’я.

4) Соціальна складова здоров’я.

Розділ «Здоров’я людини» передбачає формування цілісного уявлення учнів про здоров’я, безпеку і розвиток людини, їх взаємозв’язок із способом життя і навколишнім середовищем, а також засвоєння учнями правил безпечної поведінки у природному і техногенному  середовищі.

Розділ «Фізична складова здоров’я» спрямовано на вивчення чинників, що впливають на фізичне благополуччя дитини.

Розділ «Психічна та духовна складові здоров’я» містить інформацію щодо чинників, які впливають на емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки, навичок критичного мислення й уміння приймати виважені рішення.

Розділ «Соціальна складова здоров’я» присвячено вивченню чинників, що впливають на соціальне благополуччя людини та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті формування в учнів навичок протидії негативним соціальним впливам.

Зміст навчального матеріалу у програмі складається з двох частин: понятійного і діяльнісного, який складається з вправ для відпрацювання ключових умінь і навичок щодо збереження життя і зміцнення здоров’я. Виконання зазначених вправ є обов’язковим елементом навчальних занять відповідної тематики. Знаком * позначено вправи, які слід виконувати не лише в класі, а й вдома з допомогою батьків.

Програму побудовано за концентричним принципом. Зазначені розділи є наскрізними для всієї основної школи. У кожному класі зміст, обсяг і послідовність пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів. За умови дотримання державних вимог до результатів навчання послідовність і кількість годин на ці складові у підручниках і календарних планах можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається навчально-виховний процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).

Особливість методики проведення уроків інтегрованого предмету «Основи здоров’я» полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я і розвитку особистості життєвими навичками потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії.

Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу. Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці концептуальних карт, рольових іграх, дискусіях, творчих проектах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо.

Особливу увагу необхідно надати позитивній мотивації учнів не лише на вибір здорового способу життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами збереження життя й зміцнення здоров’я.

Успішна реалізація програми інтегрованого предмета «Основи здоров’я» можлива лише на засадах активної співпраці, партнерства всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає й уможливлює:

1) особистісно орієнтоване навчання;

2) збагачення змісту інтегрованого предмета емоційним, особистісно значимим матеріалом;

3) використання інтерактивних методів навчання;

4) стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів учнів, послідовну диференціацію та індивідуалізацію вивчення цього предмета;

5) роботу учнів із різними джерелами інформації, різними видами і типами ресурсних матеріалів;

6) відпрацювання практичних дій при вивченні кожної теми;

7) створення умов для активного діалогу між учасниками-партнерами навчально-виховного процесу (учнів, учителів, членів сім’ї, громади) та вільного вибору учнями навчальних завдань і способів поведінки;

8) залучення учнів до самооцінювання різних видів своєї діяльності, у тому числі й розвитку життєвих навичок;

9) багатоваріантність форм різних видів діяльності учнів;

10) залучення до активної співпраці сім’ї та громади.

Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є знання, вміння та навички, емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності, правила поведінки учнів в життєвих ситуаціях.

Позитивно оцінюється кожний крок учня, спрямований на:

1) підвищення рівня знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності, здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров’я;

2) набуття навичок, що сприяють розвитку та взаємозв’язку усіх складових здоров’я (фізичній, соціальній, психічній та духовній

3) позитивне ставлення до здорового способу життя.

9 клас

( 35 годин, 4 години – резервний час)

№ пор.	К-сть годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
	3	Розділ 1. Здоров’я людини
		Життя як феномен. Здоров’я як атрибут людського життя. Рівні здоров’я. Дотримання здорового способу життя. Сфери життя людини. Планування життя. Життєве кредо. Сучасне уявлення про здоров'я. Взаємозв’язок фізичної, психічної, соціальної і духовної складових здоров’я. Чинники, що впливають на показники здоров’я населення. ______________________ ·        Самооцінка рівня здоров’я. ·        Визначення цілей та розробка планів у різних сферах життя. ·        Формулювання життєвого кредо.	Учні: називають: - чинники підтримання мотивації до здорового способу життя; - чинники впливу на здоров’я; наводять приклади: - довгострокових і короткострокових наслідків різних способів життя;    - холістичного підходу до здоров’я; розпізнають ознаки здоров’я, хвороби та проміжних станів; пояснюють:   - необхідність планування життя; - взаємозв’язок різних складових здоров’я; - вплив способу життя на здоров’я; уміють: - оцінювати рівень свого здоров’я; - аналізувати свій спосіб життя, особисті цілі і розробляти довгострокові плани, враховуючи важливі сфери життя;   демонструють високий рівень мотивації до здорового способу життя, віру в себе, позитивне ставлення до своїх життєвих перспектив.
	6	Розділ 2. Фізична складова здоров’я
		Збереження і зміцнення   фізичної складової здоров'я Взаємозв’язок принципів особистої гігієни, адекватного харчування, рухової активності, повноцінного відпочинку. Види рухової активності. Вплив рухової активності на фізичне, психологічне і соціальне благополуччя людини. Складові особистої гігієни. Гігієнічні процедури.   Біологічні ритми і здоров’я. Значення сну в юнацькому віці. Харчування для здоров’я. Характеристика поживних речовин. Харчування при різному фізичному навантаженні. Контроль за масою тіла. Моніторинг здоров’я Види моніторингу фізичної складової здоров’я. Показники фізичного здоров’я.  ______________________ ·        Розрахунок калорійності харчового раціону відповідно до енергозатрат організму. ·        Експрес-оцінка індивідуального рівня фізичного здоров’я.	Учні: називають:  - індикатори фізичної форми; - чинники розвитку фізичного  здоров’я; наводять приклади: - популярних видів рухової активності;  - аеробної та анаеробної активності; - гігієнічних процедур;   пояснюють: - переваги здорового способу життя; - значення сну в юнацькому віці; - вплив рухової активності на здоров’я; уміють: - визначати індекс маси тіла, безпечно контролювати масу свого тіла; - здійснювати експрес-оцінку та моніторинг здоров’я; дотримуються правил особистої гігієни,  збалансованого харчування і рухової активності.
	12	Розділ 3. Психічна й духовна складові здоров’я
		Самореалізація особистості Самореалізація у підлітковому та юнацькому віці. Складові самореалізації. Самопізнання і формування особистості. Формування самооцінки. Поняття життєвого самовизначення. Складові життєвого самовизначення. Критерії і мотиви для вибору професії. Профорієнтація. Емоційне благополуччя Природа і види емоцій. Поняття емоційної зрілості. Саморегуляція. Методи самоконтролю. Уміння вчитися Умови ефективного навчання. Активне і пасивне навчання. Індивідуальні особливості сприйняття і навчання. Способи ефективного навчання й підготовки до іспитів. Планування часу. Самовиховання характеру Риси характеру. Чинники, від яких залежить характер людини. Роль життєвих цінностей у формуванні характеру.   Цінності і якість життя.   Моральний розвиток особистості. Самовиховання характеру. _______________________ ·        Самооцінка характеру. Проект самовиховання. ·        Визначення індивідуального стилю навчання. ·        Відпрацювання навичок раціонального планування часу і підготовки до  іспитів. ·        Виявлення професійних схильностей. ·        Міні-проект: «Дослідження ринку праці за матеріалами засобів масової інформації». _____________________ Екскурсія до центру занятості населення.	Учні: називають: - складові самореалізації і життєвого самовизначення; - критерії професійного самовизначення; - умови ефективного навчання; - етапи морального розвитку особистості; наводять приклади: - різних професій; - чинників впливу на самооцінку людини; - рис характеру за категоріями ставлення до себе, інших людей,   речей, праці; розпізнають ознаки активного і пасивного навчання; пояснюють: - необхідність вибору професії згідно з власними бажаннями, здібностями і перспективами на ринку праці; - значення емоційного благополуччя для здоров’я і професійного успіху; - роль емоцій в житті людини; - процес сприйняття і засвоєння інформації; - переваги активного стилю навчання;   - залежність формування характеру від різних чинників; - значення моральних цінностей у формуванні характеру; уміють: - застосовувати  прийоми самоконтролю; - визначати свій стиль навчання, застосовувати прийоми ефективного навчання, раціонально планувати час; - аналізувати свої життєві цінності; - визначати життєві навички, необхідні для удосконалення характеру; - складати план удосконалення характеру.
	10	Розділ 3. Соціальна складова здоров’я
	6	Тема 1. Соціальне благополуччя Соціальна компетентність Стосунки і рівні спілкування. Навички ефективного спілкування. Принципи формування міжособистісних стосунків. Стосунки з дорослими і однолітками. Цінність родини. Чинники міцної родини. Готовність до сімейного життя. Репродуктивне здоров’я молоді Стан репродуктивного здоров’я молоді в Україні. Негативні наслідки ранніх статевих стосунків. Вплив психоактивних речовин на репродуктивне здоров’я. Профілактика вроджених вад. ВІЛ/СНІД: проблема людини і проблема людства Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу: загроза людині. Умови і шляхи інфікування ВІЛ. Формула індивідуального захисту. Тестування на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С. Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу: загроза людству.   Законодавство України у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу.  Значення моральних цінностей  для профілактики  ВІЛ-інфікування  і протидії дискримінації ВІЛ-позитивних людей. _______________________ ·  Відпрацювання прийомів ефективного спілкування з дорослими й однолітками. ·  Відпрацювання навичок поширення достовірної інформації про ВІЛ-інфекцію/СНІД у свому середовищі.	Учні: називають: - ознаки міцної родини; - чинники ризику для репродуктивного здоров’я молоді в Україні; - шляхи інфікування ВІЛ, гепатитами В і С; - три стадії ВІЛ-інфекції; - методи профілактики ВІЛ-інфекції на особистому і державному рівнях, формулу індивідуального захисту; - основні положення законодавства України у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу; - принципи тестування на ВІЛ-інфекцію; наводять приклади  негативних наслідків ранніх статевих стосунків; пояснюють:   - роль родини у задоволені потреб людини; - вплив    психоактивних речовин на репродуктивне здоров'я;    - значення моральних цінностей у протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу; уміють: - ефективно спілкуватися, розбудовувати міжособистісні стосунки; - оцінювати ризики інфікування ВІЛ, гепатитами В і С у життєвих ситуаціях; - надавати достовірну інформацію з проблеми ВІЛ-інфекції/СНІДу; - протидіяти стигмі та дискримінації.
	4	Тема 2. Сучасний комплекс проблем безпеки Безпека як потреба людини. Види і рівні загроз. Заходи безпеки. Взаємозв’язок особистої, національної і глобальної безпеки. Концепція національної безпеки України. Сфери національної безпеки. Глобальні загрози, породжені діяльністю людини. Розвиток екологічно доцільного мислення і поведінки. Міжнародне екологічне право. Екологічне законодавство України. Поняття інформаційного суспільства та сталого розвитку. _______________________ ·        Відпрацювання навичок оцінювання ризику на особистому рівні	Учні: називають: - рівні та види загроз і заходи безпеки на індивідуальному, національному і глобальному рівнях; - основні пріоритети і сфери національної безпеки України; - сфери національної безпеки; - глобальні загрози, породжені діяльністю людини;   наводять приклади чинників впливу на рівень суспільної безпеки;   розпізнають позитивні й негативні наслідки технічного прогресу; пояснюють: - роль безпеки в ієрархії потреб; - взаємозв’язок особистої, національної і глобальної безпеки; - необхідність контролювати розвиток людства; - зміст поняття «сталий розвиток» людства; - значення принципу: «Мислити глобально, діяти локально»; уміють оцінювати ризики для життя і здоров’я людини на індивідуальному і суспільному рівнях; демонструють відповідальне ставлення до екологічних проблем своєї місцевості.