Біологія

                              9 клас

(70 годин – 2 години на тиждень, із них 3 години – резервних)
К-ть год.
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1
Вступ
Біологія як наука. Предмет біології, її основні галузі та місце серед інших наук. Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень.
Учень/учениця:
 називає:
- основні галузі біології;
- рівні організації життя;
наводить приклади:
- біологічних систем, що знаходяться на різних рівнях організації;
 характеризує:
- методи біологічних досліджень (описовий, експериментальний, моделювання);
пояснює:
- зв’язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками;
висловлює судження:
- про значення біологічних знань  у життєдіяльності людини
8
Тема 1. Хімічний склад клітини та біологічні молекули.
Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки. Органічні молекули. Біологічні макромолекули – біополімери.
Білки, їхня структурна організація та основні функції.
Ферменти, їхня роль в клітині.
Вуглеводи та ліпіди.
Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації.
АТФ. Поняття про перетворення енергії та реакції синтезу в біологічних системах.  

Лабораторні дослідження:
 властивостей ферментів.
Практичні роботи
№ 1.  Розв'язання елементарних вправ зі  структури білків та нуклеїнових кислот.
Учень/учениця:

називає:
- органічні та неорганічні речовини, що входять до складу  організмів;
-  характеризує:
- будову, властивості та біологічну роль води;
- будову, властивості та  біологічну роль  ліпідів;
- будову, властивості та біологічну роль  вуглеводів; 
- будову, властивості та функції білків і нуклеїнових кислот; 
- структурні рівні організації білків;
пояснює:
- необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем;
- роль білків у життєдіяльності організмів;
- роль АТФ у життєдіяльності організмів;
- роль нуклеїнових кислот у спадковості організмі
розв’язує:
- елементарні вправи з молекулярної біології  (структура білків та нуклеїнових кислот); 
висловлює судження про:
- щодо необхідності різних продуктів харчування у раціоні людини.
6
Тема 2. Структура клітини

Методи дослідження клітин, типи мікроскопії.
Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана, цитоплазма та основні клітинні органели.
Ядро, його структурна організація та функції.
Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина.
Демонстрування моделей –аплікацій, що ілюструють будову клітини,  мікропрепаратів клітин рослин і тварин.
Лабораторні роботи
1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин.


Учень/учениця:

називає:
- методи дослідження клітин;
- типи організації клітин;
- складові цитоплазми;
- основні клітинні органели та їхні функції;
- основні компоненти та функції ядра;
наводить приклади:
- про- та еукаріотичних організмів;
- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;
розпізнає:
- компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях;
 характеризує:
- будову та функції органел;
- будову  та функції ядра;
- хімічний склад клітинної мембрани;
пояснює:
- роль мембран у життєдіяльності клітин;
- зв’язки між будовою та функціями клітинної мембрани;
порівнює:
- будову клітини прокаріотів і еукаріотів;
- будову клітин рослин, тварин, грибів;
- обґрунтовує:
- взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем;
дотримується правил:
-         виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа;
-         виконання рисунків біологічних об’єктів;   
застосовує знання:
- для доказу єдності органічного світу;
робить висновок:
- про загальний план будови клітин прокаріотів і еукаріотів та їх особливості;
висловлює судження про:
- роль клітини як елементарної структурної одиниці живих систем
6
Тема 3. Принципи функціонування клітини
Обмін речовин та енергії.
 Основні шляхи розщеплення органічних речовин в живих організмах.
Біохімічні механізми дихання. 
Фотосинтез: світлова та темнова фаза. Хемосинтез.
Базові принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах.
Учень/учениця:

називає:
- процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини;
- органели клітини, де відбувається дихання та фотосинтез;
наводить приклади:
- процесів розщеплення органічних речовин;
характеризує:
- процеси фотосинтезу, гліколізу, клітинного дихання;
пояснює:
- зелений колір рослин;
- біологічне значення гліколізу та аеробного дихання;
- значення фотосинтезу, його планетарну роль;
порівнює:
- процеси фотосинтезу та хемосинтезу;
застосовує знання про:
- процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя;
висловлює судження:
 - щодо ролі фотосинтезу в забезпеченні живих організмів органічними речовинами та енергією;
- щодо значення функціональних змін у діяльності клітин та їх загибелі у виникненні захворювань  людини;
робить висновок:
- про зв’язок пластичного і енергетичного обмінів у клітині;
- про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються  в клітинах організмів різних царств живої природи.
11
Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації.
Гени та геноми. Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів.
Транскрипція.
Основні типи РНК.
Генетичний код. Біосинтез білка.
Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень ДНК.
Ділення клітин: клітинний цикл, мітоз та мейоз. Рекомбінація ДНК.
Статеві клітини та запліднення. Закономірності індивідуального розвитку.

Лабораторні дослідження:
 фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі).
Практичні роботи
1.Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції

Учень/учениця:

називає:
- типи  генів;
- етапи реалізації спадкової інформації;
- основні шляхи регуляції реалізації спадкової інформації;
- фази мітозу і мейозу;
- періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів;
наводить приклади:
- застосування принципу компліментарності нуклеотидів;
формулює  означення понять:
- ген, геном, генетичний код, транскрипція, трансляція, реплікація;
характеризує:
- процес транскрипції;
- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;
- процес біосинтезу білка;
- процес реплікації ДНК;
- хімічний склад, будову і функції хромосом;
- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;
- етапи клітинного циклу;
- етапи онтогенезу у рослин і тварин;
порівнює:
- процеси транскрипції і реплікації;
- процеси мітозу і мейозу;
робить висновок:
- про визначну роль спадкового апарату клітини в її життєдіяльності та визначенні її властивостей.
10
Тема 5. Закономірності успадкування ознак.
Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі. Закони Менделя.
Ознака як результат взаємодії генів.
Поняття про зчеплення генів і кросинговер.
Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.
Форми мінливості.
Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій.
Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування.
Сучасні методи молекулярної генетики.

Демонстрування схем схрещування, що ілюструють основні генетичні закономірності.

Лабораторні дослідження
мінливості у рослин і тварин.

Практичні  роботи
2. Складання схем схрещування.

Проект
Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня).
Учень/учениця:

називає:
- методи генетичних досліджень;
- форми мінливості;
- мутагенні фактори;
- види мутацій;
- спадкові захворювання людини;
- феномен зчеплення генів у хромосомах;
наводить приклади:
- спадкової мінливості;
- неспадкової мінливості;
- мутацій;
- взаємодії генів;
- визначення статі;
формулює означення понять:
- алель, генотип, фенотип,  домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;
характеризує:
- закони Менделя;
- успадкування, зчеплене зі статтю;
- комбінативну, мутаційну, модифікаційну мінливість;
пояснює:
значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу;
 порівнює:
- гомозиготу і гетерозиготу;
- спадковість і мінливість організму;
- модифікаційну та мутаційну мінливість;
застосовує знання для:
- складання схем схрещування;
- оцінки спадкових ознак у родині і планування родини;
- обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів;
висловлює судження:
- щодо значення знань про спадковість і мінливість у життєдіяльності людини;
- про важливість генетичного консультування та  молекулярних методів діагностики у сучасній генетиці;
- вплив на потомство шкідливих звичок (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин).
7
Тема 6. Еволюція органічного світу
Популяції живих організмів та їх основні характеристики.
Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін
Механізми видоутворення.
Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна. 
Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції.
Еволюція людини. Етапи еволюції людини.
Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя.
Учень/учениця:

називає:
- основні характеристики популяції;
- докази еволюції;
- фактори еволюції;
- види природного добору;
- етапи еволюції людини;
наводить приклади:
- адаптації організмів до умов середовища;
формулює означення понять:
- конвергенція, дивергенція, паралелізм;
характеризує:
- розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот;
- основні положення сучасної теорії еволюції;
- популяцію як елементарну одиницю еволюції;
- елементарні фактори еволюції;
- критерії виду;
- способи видоутворення;
пояснює:
- різноманіття організмів як результат еволюції;
порівнює:
- географічне і екологічне видоутворення;
аналізує:
- різні погляди на виникнення життя на Землі;
висловлює судження про:
- співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини.
4
Тема 7.  Біорізноманіття
Основи еволюційної філогенії та систематики.
Основні групи організмів: віруси, бактерії, археї, еукаріоти.
Огляд основних еукаріотичних таксонів.  

Практичні роботи
3.Порівняння будови та процесу розмноження клітинних та неклітинних форм життя.
Учень/учениця:

називає:
- таксономічні одиниці;
- основні групи організмів;
характеризує:
-         основні принципи біологічної систематики;
робить висновок:
-  про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття.
7
Тема 8.  Надорганізмові біологічні системи.
Екосистема. Різноманітність екосистем.
Харчові зв’язки,  потоки енергії та колообіг речовин у екосистемах.
Біотичні, абіотичні  та антропогенні фактори.
Стабільність екосистем та причини її порушення.
Біосфера як цілісна система.
Захист та збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього  середовища.


 Проект
Виявлення рівня антропогенного впливу в екосистемах своєї місцевості.
Учень/учениця:

називає:
- екологічні фактори;
наводить приклади:
- угруповань, екосистем;
- пристосованості організмів до умов середовища;
- ланцюгів живлення;
характеризує:
- структуру і функціонування екосистем;
- взаємодію організмів в екосистемах;
- ланцюги живлення;
- правило екологічної піраміди;
- біосферу та її функціональні компоненти;
пояснює:
- зв’язки між організмами в екосистемі;
- роль продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах;
- значення колообігу речовин у збереженні екосистем;
- роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері;
порівнює:
- природні та штучні екосистеми;
застосовує знання:
- про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження, прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних умовах оточуючого середовища;
робить висновок:
- про цілісність і саморегуляцію живих систем;
-  про значення природних угруповань для збереження рівноваги у біосфері.
6
Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини
Одомашнення рослин та тварин. Поняття про селекцію.
Огляд традиційних біотехнологій.
Основи генетичної та клітинної інженерії.
Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині. Генетично-модифіковані організми.



Учень/учениця:

називає:
- методи селекції;
- завдання та основні напрямки сучасної біотехнології;
- методи сучасної біотехнології;
- можливості діагностики спадкових хвороб людини;
наводить приклади:
 - речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії;
пояснює:
- переваги та можливі ризики використання генетично-модифікованих організмів;
порівнює:
- класичні методи селекції з сучасними біотехнологічними підходами;
застосовує знання для оцінки:
- можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій;
висловлює судження про:
- можливості використання генетично модифікованих організмів;
- моральні й соціальні аспекти біологічних досліджень.
1
Узагальнення
Основні загальні властивості живих систем.
Учень/учениця:
характеризує:
Основні загальні властивості живих систем.

 Екскурсії
Історія розвитку життя на Землі (до краєзнавчого музею).


Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)